[Олександр Ярощук] Чи потрібні журналістам екодані і де їх знайти?

До недавнього часу я був свідком гострої нестачі даних у сфері охорони навколишнього середовища. Дивно, але серед усіх сфер саме дані про стан довкілля довгий час замовчувалися. При цьому, ви напевно погодитеся зі мною, що саме стан довкілля відіграє чи не основну роль в нашому житті, його вплив на здоров’я не спростувати, та навіть часто знаходимо зв’язок з самопочуттям чи працездатністю.

Звісно, я не буду казати, що даних не було зовсім. Принаймні я раніше їх міг отримувати на запит про доступ до публічної інформації. Але чекати на таку інформацію - як яйця висиджувати, та і не завжди ці дані були такі, що можна проаналізувати, - агрегати такі, що не докопаєшся до істини. Тож поява відкритої системи з даними моніторингу природних ресурсів в онлайн значно спростило моє життя, та і в цілому журналістам, які спеціалізуються на висвітленні тем, пов’язаних з екологією, думаю теж. 

Давно хотів покопатися в одній справі по річці Хомора, в якій гине риба в страшних масштабах. Я навіть не мріяв побачити всю картину одразу, так би мовити, все як на долоні. Але почув про громадський портал Open Access: Open Environment, нещодавно презентований в партнерстві з Міністерством екології та природних ресурсів України. Рекомендували мені його як ресурс, що дозволяє одночасно проаналізувати дані щодо стану повітря та води на території України та порівняти з інформацією про екологічні фінанси - про кошти, які йдуть на фінансування сфери охорони довкілля. 

Я зацікавився, подзвонив і мені надали консультації, як легко можна тими даним користуватись, хоча, чесно скажу - система зручна для використання і інтуїтивно зрозуміла. Окрім того, мені пояснили як можна ці дані між собою співставляти, і на які корупційні ризики виходити. 

Ось що з цього вийшло: розслідування Як картонно-паперова фабрика на Хмельниччині забруднює притоки Дніпра

На першому етапі я шукав дані у 4 кроки. По-перше, я визначив, що мені потрібні дані щодо стану води у басейні річки Дніпра, бо Хомора впадає в цю річку. Другий крок - я визначився з показниками якості води, які мені були потрібні для аналізу. Третій крок - обирав період, за який я шукав дані. Четвертий крок - побудував графіки та отримав результат. 

На другому етапі я відслідковував дані у конкретних точках спостереження. В моєму випадку це були пункти спостереження на річках Хомора і Случ. Раніше я теж цікавився такими даними, але та інформація, яку я бачив раніше була непридатна для швидкого аналізу, бо величезні ряди цифр і в багатьох різних таблицях, не давала мені розуміння про загальний екологічний стан цих річок. Проте у новій системі є доступ до даних станцій моніторингу у зручному графічному вимірі, причому дані можна проаналізувати в різній динаміці, за будь-який з періодів: за 4 роки, за 1 рік, за 90 днів. 

Зрозуміло, що найбільшою перевагою для мене стала наявність даних еко фінансів. Порівнюючи їх з екологічним блоком - повітря чи вода - ці дані легко покажуть, чи корелюється витрачання коштів зі станом забруднення регіону, куди йдуть гроші на “оздоровлення” екосистеми, чи ефективне таке витрачання державних коштів. Алгоритм пошуку даних у випадку фінансів аналогічний, однак звертає увагу дещо інша особливість. У даному випадку система дає можливість пошуку за річковими басейнами, областями і районами. І на другому кроці дані вже розбито на чотири блоки: природоохоронні заходи у сфері водних ресурсів, бюджет, екологічний податок та витрати на зменшення викидів у повітря. 

Наприклад, я одразу помітив, що був факт зменшення фінансування на відшкодування викидів у Дніпропетровській області з 2014 по 2017 рік. Так, фінансування цих заходів відбувалося лише у 2017 році. Саме тоді найбільше коштів з бюджету виділили на підвищення ефективності існуючих очисних установок та будівництво нових. 

Хоча цю систему поки що можна назвати лише першим кроком до золотого стандарту даних з екології, але те, що в ній же є - це вже хороший початок. Варто тільки на таке присісти. Та і наповнюватися даними система тільки починається. З літа до зими - думаю буде ще багато чого цікавого. По-перше, вона зараз не повноцінно показує дані щодо якості повітря. ПО Воді теж хотілося б мати більше. Станцій моніторингу обмаль і побачити як саме окремі підприємства забруднюють довкілля неможливо. По-друге, система ще не містить даних моніторингу неурядових організацій та ініціатив, які часом володіють аналогічними показниками, які можна було б порівняти. І така інтеграція теж розпочалося. Команда анонсувала про пілоти з SaveEcoDnipro. По-третє, хотілося б бачити дані щодо якості ґрунтів, сміття, якості життя у містах, радіоактивного забруднення тощо. 

Ще один плюс такої системи - можливість глибоко проаналізувати проблеми і невідповідності, які випливають з отриманих даних. У випадку статті про забруднення Хомори, лінк на яку подано вище, система не показує катастрофічного стану річки, однак екологи вже не один рік б’ють на сполох і вимагають від відповідальних органів конкретних дій. Останні поки що обмежуються лише відписками та публічними заявами, які кардинально ситуацію не вирішують.  

Але завершити все ж хочеться позитивно. Я гадаю, що сьогодні для журналістів, які спеціалізуються на екологічній тематиці, відкриваються двері. Тепер журналісти, маючи доступ до відкритих даних, можуть більш глибоко та переконливо працювати із запитами до державних органів, мати вагомі докази та представляти свою думку з позиції сили. Тож мій заклик до колег буде таким: відкриті дані у сфері екології вже починають відкриватися. Все що нам, журналістам, залишилося - це шукати цікаві і небанальні теми, які б по-новому висвітлили екологічну ситуацію в Україні.