Старт роботи нової онлайн бази екологічних даних "Відкрите довкілля"

Проєкт Open Access - це ініціатива Фундації “Відкрите суспільство” по впровадженню принципів належного врядування та підвищенню прозорості управління природними ресурсами в Україні, що реалізується у партнерстві з Міністерством екології та природних ресурсів України завдяки підтримці гранту від глобальної філантропічної організації Luminate, що є частиною the Omidyar Group. 

Завдяки цій ініціативі в 2018 році спільно з Мінприроди було розроблено Концепцію загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”, що отримав схвалення уряду в листопаді 2018 року. Ця Концепція визначає цілі, завдання, нормативно-правові та організаційні основи створення інноваційного ресурсу у сфері довкілля.

Перш ніж перейти до розробки інноваційної веб-системи, ми прийняли участь в оновленні протоколів взаємодії провайдерів екологічних даних. За участі експертів проєкту було розроблено нові порядки моніторингу вод і повітря, адже до сьогодні збір даних здійснювався за нормативними документами 1998 року. Першим було реформовано порядок моніторингу водних ресурсів рішенням КМУ (Постанова №758 від 19.09.2018 року), що вступила в дію з 1 січня 2019 року. 

Що стосується повітря, то Постанова, що регулюватиме в майбутньому новий порядок здійснення моніторингу атмосферного повітря, як і процедуру міжвідомчого обміну інформації між Укргідромет та Мінприроди, незабаром теж буде винесено на погодження та впроваджено на новій платформі “Відкрите довкілля”.

В травні 2019 року було запущено перші модулі системи, що відображають стан забруднення поверхневих вод суші та атмосферного повітря в тестовому режимі.

По завершенню періоду тестування (до грудня 2019 року) ця система буде передана уряду для подальшого її використання (наслідуючи історію розвитку Prozorro).

Які проблеми вирішує IT-система “Відкрите довкілля”?

На сьогодні в Україні накопичено велику кількість екологічної інформації, що розпорошена серед десятка державних інформаційно-аналітичних чи ІТ систем, які не сумісні між собою і мають неповні дані щодо різних видів природних, соціальних та економічних ресурсів (кадастри, реєстри, тощо). Це вимагає систематизації і аналізу. Частина даних зберігається в автономних роз’єднаних базах екологічної інформації різних органів державної влади або існує на паперових носіях, що практично унеможливлює їх аналіз, оцінку та формування комплексної державної екологічної політики, здійснення реформ, надання громадськості доступу до екологічної інформації.

Відсутність належної інформатизації державного управління у сфері охорони довкілля перешкоджає як громадськості так і  іншим заінтересованим сторонам отримати якісну й повну інформацію про стан навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відсутність єдиної системи екологічної інформації не дозволяє ідентифікувати та структурувати проблеми екологічної політики на всіх рівнях її реалізації, приймати своєчасні політичні та законодавчі рішення, і що найголовніше – впровадити цілісну політику сталого екологічного, соціального та економічного розвитку.

Наявність же такої системи  дозволить впровадити стратегічне, програмне та операційне планування на рівні Мінприроди, регіональних підрозділів Мінприроди у складі місцевих державних адміністрацій, та на рівні органів місцевого самоврядування.

Загальнодержавна автоматизована система «Відкрите довкілля» (ЗАС “Відкрите довкілля”) має амбітну мету досягти у діалозі з громадськістю та заінтересованими сторонами такого рівня модернізації державного екологічного управління, щоб не тільки забезпечити громадськості всебічний і гарантований доступ до екологічної інформації, даних про екологічні ризики для безпечної життєдіяльності, потенційну екологічну перспективу стану довкілля, а й всебічно відчути і побачити реальне покращення стану довкілля.

Реалізація загальнодержавної системи «Відкрите довкілля» - це:

• модернізація процедури збору та аналізу первинної екологічної інформації;

• впровадження комплексного моніторингу стану довкілля;

• ефективне та оперативне прийняття рішень з питань екологічної безпеки та управління екологічними ризиками на території України та у транскордонному контексті;

• електронний формат процедури надання адміністративних природоохоронних послуг на Порталі адміністративних послуг і державних екологічних реєстрів;

• відкриті екологічні дані у рамках виконання Україною зобов’язань Міжнародної хартії відкритих даних;

• платформа для прозорого діалогу влади з громадськістю;

• стимул для участі, ініціативності та залучення громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання;

• механізми превентивного запобігання корупції та забезпечити мінімізацію корупційних ризиків;

• еколого-цифровий імідж України та Мінприроди у міжнародних переговорах з питань охорони навколишнього природного середовища.

Наприкінці 2017 року команда аналітиків “Фундації “Відкрите суспільство” ініціювала розробку та імплементацію пілотного ядра цієї системи на основі геоінформаційних інструментів з модулями “Вода” , “Повітря” та “ЕкоФінанси”, що була підтримана Мінприроди і донором Luminate, що інвестує та допомагає посилюватися інноваційним організаціям для каталізації економічних і соціальних змін.

З якими проблемами ми стикнулися?

Ідеї створення геоінформаційної системи по воді і повітрю передувала аналітична робота. Ми прагнули зрозуміти як працює чинна система збору екологічних даних і які перешкоди можуть стати нам на заваді. Серед них окремо варто відзначити декілька:

1. Чинна інституційна система державного моніторингу довкілля є розбалансованою і неузгоджена між значним числом суб’єктів моніторингу – 11 Центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Одні і ті ж види моніторингу здійснюються різними ЦОВВ на основі різних мереж і об’єктів спостережень, з різними можливостями використання інформаційно-комп’ютерних технологій. Тільки 4 з них - підпорядковані Мінприроди.

2. Нестабільне і нерівномірне фінансуванням всієї системи державного моніторингу з державного бюджету України.

3. Відсутність механізмів електронного обміну даними в системі державного моніторингу.

4. Диспропорція у рівнях оснащення постів спостереження та нерівномірний розподіл інвестицій у технічне та програмне забезпечення суб’єктів моніторингу. Одні види моніторингу мають кращу інфраструктуру постів спостереження, ніж інші.

5. Брак міжсекторальної співпраці та взаємодії, коли фактично кращі можливості недержавної мережі моніторингу в бізнесі та громадянському суспільстві не використовуються в системі державного моніторингу довкілля.

Отже, головною проблемою, з якою ми стикнулися, і яку вирішували в проєкті Open Access - це якість даних. Для наповнення модулів екологічними даними ми взаємодіяли з двома провайдерами: Державним агентством водних ресурсів України та Українським Гідрометцентром.

Якщо перший - мав достатньо ресурсів і створив публічну інформаційну систему “Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України”, яка дає можливість повторного використання даних, то другий - що збирає дані щодо якості повітря, був обмежений у ресурсах ще з часів розпаду Радянського Союзу і не мав прийнятних форматів передачі таких даних для автоматичної обробки.  Доступні дані Укргідромету виявиися настільки агрегованими та узагальненими, що не могли б задовільними цілі системи і бути предметом аналізу. Тому модуль “Повітря” сьогодні має тільки агреговані дані, які тільки з часом буде вдосконалено завдяки первинним даним, що зможуть бути закладені в якості обґрунтування політичних рішень.

Нижче наведені приклади інформації по повітрю, які були отримані від Укргідромету в рамках запитів на публічну інформації. Окрім висновків про те, що ці дані не можуть бути предметом ґрунтовного аналізу, можна також відмітити труднощі вже з первинною інтерпретацією таких даних — навіть якщо пропустити ці зображення через спеціальну програму і перетворити на таблиці, все одно інформація потребуватиме додаткових зусиль (розшифрування коду домішки, номерів постів і т.д.).

Отже, частина екологічних даних залишається все ще надто узагальненою, не розшифрованою і не адаптованою до машиночитного формату.

Команда проєкту Open Access провела опитування та фокус-групи щоб з одного боку дослідити готовність і спроможність головних провайдерів даних надавати (обмінюватись) даними, з іншого боку, оцінити стан та потребу в адаптації та відкриття екологічних даних.

Потім, ми здійснили велику роботу, щоб перетворити неструктуровані формати в зрозумілі та машиночитні. Вели переговори з постачальниками даних про можливості адаптації та їх відкриття. Результатом цієї роботи стала онлайн система з набором екологічних та фінансових показників.

Технічні можливості системи 

Дані, що представлені в системі є державними. Однак для громадських організацій є можливість додати власні моніторингові дані. Завдяки цим опціям можна буде порівнювати громадські та державні дані.

В цій електронній системі є можливість сортувати інформацію за геопростором, адміністративними одиницями, районами, громадами. Окремо можна сортувати за річковими басейнами.

Аналітична функція була імплементована через використанння системи вибору показників, додавання геопрошарку і хронологічного виміру. Сценарії вибору показників для різних груп стейкхолдерів будуть імплементовані найближчим часом.

Головне на мапі - показники забруднень. Можна перевірити інформацію про рівень одного показника чи декількох. Переглянути динаміку показників. Є функція хронологічного відображення.

Окремо було створено мапу, що вперше відкриває та деталізує інформацію про сплату екологічного податку та видатки державного бюджету. Тут дані представлені в динаміці за 4 роки. Наявні складові за видами місцевих бюджетів - обласний, районний, міський, ОТГ. Наявні складові доходів. Наявні складові видатків, а не агрегати.

Нова електронна екобаза даних вже має ліцензії підприємств. Далі з'явиться інформація у сфері управління відходами. Дані додаватимуться декілька разів на місяць та будуть доступні до завантаження.

Ця геоінформаційна система (ГІС) тепер доступна кожному. З наявних даних можна буде сформувати звіт як по Україні загалом, так і детально по кожному регіону (області чи ОТГ) чи окремому басейну.

І головне, що на дані цієї системи можна спиратися чк науковцям, так і в судових суперечках, адже вони є офіційними, державними.

Система буде розвиватися ще 2 роки, тому команда проєкту Open Access запрошує активістів, громадські організації, спеціалістів IT та всіх зацікавлених до тестування та  співпраці на спільному майданчику системи "Відкрите довкілля" (http://openenvironment.org.ua)