Дискусія про реформу Держекоінспекції та нових можливостей екомоніторингу
З травня 2017 року Уряд проводить реформу системи державного нагляду в сфері охорони довкілля та створення нової природоохоронної служби. Для цього, необхідно запровадити нові принципи роботи та спиратись на об’єктивні дані про стан довкілля.
Леся Шевченко, керівник ГО “Фундація “Відкрите Суспільство” заявила про важливість створення єдиної Всеукраїнської системи моніторингу довкілля. Це допоможе місцевій владі розробляти ефективні природоохоронні політики, бізнесу - аналізувати свій вплив на навколишнє природнє середовище, а громадянам - мати вільний доступ до інформації про довкілля в своєму регіоні. Крім того, динаміка показників навколишнього природнього середовища дозволить вимірювати ефективність роботи природоохоронних служб значно краще, ніж підрахунок кількості перевірок та штрафів. Показниками ефективності роботи природоохоронної служби пропонують вибрати не кількісні показники - кількість проведених інспекцій, накладених штрафів і т.д., а динаміку показників моніторингу стану навколишнього середовища.
Леся Шевченко, президентка ГО «Фундація «Відкрите суспільство» зазначила, що реформа має базуватись на трьох базових поняттях: на контролі, відповідальності та моніторингу.
“Зараз навіть Міністерство не має оперативного доступу до всієї інформації про стан довкілля. Сьогодні ведуться переговори з власниками даних з приводу процедур передавачі цих даних в єдину геоінформаційну систему, формуються нові процедури моніторингу стану довкілля. А з нового року вже буде відкрита Геоінформаційна система, її назва “Відкрите довкілля”. Саме на основі цих даних інспектори нової природоохоронної служби будуть здійснювати подальший екологічний контроль (нагляд). Адже на практиці метою реформи про яку ми сьогодні говоримо є здійснення перевірок на основі даних моніторингу, а для цього потрібно постійно збирати та аналізувати дані. Що це дасть? Бізнес буде зацікавлений у тому, щоби інспектори до нього не приходили. Яким чином? Самомоніторинг підприємства та фоновий моніторинг - наразі ми займаємося фоновим моніторингом, але наша система дозволить і показувати дані самомоніторингу.
Ефект від цієї системи буде не лише економічним, це стане інструментом зниження чи мінімізації корупції в цій сфері. Оскільки ця система буде відображати фінансові і бюджетні показники. Завдяки цій системі можна буде дізнатися і співставити фіскальні ефекти від зібраних податків, порівняти як сплачуються податки підприємствами-забруднювачами, як формуються і витрачаються регіональні бюджети на природоохоронні заходи. Також ця геоінформаційна система міститиме не тільки дані офіційного фонового моніторингу, а й зможе відображати інформацію, зібрану від екологів-активістів, об’єктного моніторингу (від спеціального обладнання безпосередньо на підприємствах-забруднювачах), тобто працювати не тільки на експорт, але й на імпорт даних”, - зазначила Леся Шевченко.
Керівниця проекту додала, що ці дані будуть використовуватись під час формування природоохоронної політики у державі. До цього цю політику формували “на око”, бо не мали об’єктивних даних.
